Таке захворювання як токсоплазмоз дуже широко поширене. Хворі, які володіють зниженим імунітетом або ВІЛ-інфекціями, найчастіше страждають церебральним токсоплазмозом. Ця інфекція зустрічається і у випадках хвороб будь-яких внутрішніх органів, коли людина приймає імуносупресивні препарати. У людей, які відрізняються сильною імунною системою, такого захворювання практично не може бути. Тільки в трьох випадках зі ста виявлена ця недуга у таких людей і то через те, що у них порушився метаболізм в результаті дефіциту харчування. У подібну ситуацію потрапила жінка, яка мала сильний імунітет і нічим не хворіла. Вона не пила, не курила, займалася спортом, не була заміжньою і не мала дітей. Останнім часом вона себе вкрай погано почувала. Перед тим як потрапити до лікарні, вона постійно скаржилася на мігрень, підвищену температуру, один раз непритомніла. У неї порушилася якість ковтання, мови і рухів, через що її відвезла "швидка" "в неврологічне відділення лікарні. Їй провели магнітно-резонансну томографію, взяли аналізи і з'ясували, що у неї церебральний токсоплазмоз. Їй призначили курс лікування, під час якого перші три тижні вона приймала фансидар по три таблетки на день і фолієву кислоту по десять міліграмів на день. Стан хворої поліпшувався день у день. Через 2 тижні її відпустили додому, а через три місяці вона вийшла на роботу. Цей випадок вказує на те, що церебральний токсоплазмоз можливий і в разі, коли у людини немає СНІДу, і він володіє високим імунітетом.
Кожна жінка захоплюється, коли чує слова про те, що вона вагітна. Але після цих слів практично кожен лікар ставить одне і те ж питання, яке стосується наявності або відсутності тварини в будинку, а саме кішки. Найчастіше жінки відповідають позитивно, на що чують, що найкраще кішку віддати кому-небудь на час вагітності. Медики пояснюють це тим, що кішка може заразити жінку токсоплазмозом. Це страшні слова для будь-якої жінки, яка повинна розриватися між домашньою улюбленицею і майбутньою дитиною. Однак, не дивлячись на це, токсоплазмоз дійсно є дуже небезпечною інфекцією для дітей грудного віку, яка може привести навіть до повної ідіотії. На превеликий жаль, найчастіше саме кішки приносять цю інфекцію. Багато людей переносять цю хворобу, навіть не помічаючи цього. Вони не тільки її переносять, але ще й виробляють до неї імунітет. Тому найкраще кожній жінці зробити серологічне дослідження, яке допоможе визначити наявність або відсутність антитіл в її організмі. Це обстеження допоможе їй дізнатися, треба їй побоюватися цього захворювання чи ні. Якщо говорити про слова лікаря, то найкраще звернутися до ветеринара і дізнатися про стан і про правильне утримання кішки в цей період, а не розлучатися з нею. Існує величезна безліч історій, в яких кішки виганялися на вулицю або взагалі присиплялися, в той час як це можна було і не робити. Адже найчастіше кішка теж заражається токсоплазмозом через неправильне харчування або інші фактори.
Йодиндукований тиреотоксикоз являє собою недугу, яка була викликана йодом. ВООЗ вважає, що ця форма захворювання, поза всяким сумнівом, є одним з йододефіцитних захворювань. Найчастіше ця недуга проявляється у літніх людей, у яких є в наявності вузлові утворення в щитовидній залозі. Як правило, ці люди є поселенцями місць з природним недоліком йоду. Вираженість даного захворювання різко зростає, у разі якщо хворий вжив йод. Причому кількість споживаного йоду може бути зовсім мізерною. Однак реакція все ж відбудеться. Вперше про це захворювання заговорили у вісімнадцятому столітті. Здебільшого йодиндукований тиреотоксикоз не небезпечний. Однак є відомості про те, що у деяких хворих дане захворювання протікало досить складно. Є навіть летальні результати. Причиною розвитку даного захворювання прийнято вважати порушення роботи щитовидної залози. Більшість населення щодня споживає великі кількості йоду, при цьому він не викликає у них ніяких реакцій з боку організму. Якщо організм нормально реагує на йод, значить зі щитоподібною залозою даних людей все в повному порядку. Якщо ж збої роботи щитоподібної залози є, тоді прийом йоду може стати причиною розвитку йодиндукованого тиреотоксикозу. Ось так. Якщо відбулося порушення роботи щитоподібної залози, поряд із загальним курсом лікування можна звернутися за допомогою і до спеціальних БАД (біологічно активних добавок), які, поза всяким сумнівом, допоможуть відновити роботу даного органу.
Терапія пацієнтів, які страждають на тиреотоксикоз, проходить набагато складніше, ніж хворих на гіпотиреоз. На першій стадії лікування доктор, як правило, призначає один з тиреостатичних препаратів. Для більшості пацієнтів це є достатнім для усунення симптомів хвороби. Однак, після припинення прийому тиреостатичних препаратів навіть після тривалого періоду терапії ймовірність рецидиву хвороби досягає 50%. У цих випадках пацієнтам призначається оперативне лікування або радіойодтерапія. Лікування тиреотоксикозу лікарськими препаратами Використання лікарських засобів, які придушують функцію щитовидної залози - тиреостатичних препаратів - є способом лікування дифузного токсичного зобу невеликих розмірів при його першому виявленні. У період терапії тиреостатичними препаратами вкрай важливо правильно і вчасно приймати призначені ліки, а також систематично проходити обстеження. Лікування тиреотоксикозу пропілтіоурацилом Пропілтіоурацил - це лікарський засіб, який блокує вироблення тироксину в щитоподібній залозі. Водночас він гальмує утворення Т3 з Т4 в периферичних тканинах. Як і мерказолил, пропілтіоурацил випускається у формі таблеток. Як правило, Пропілтіоурацил призначають хворим з побічними явищами під час терапії мерказолілом, а також жінкам у період вагітності. Під час терапії пропілтіоурацилом можлива поява побічних явищ - нудота, головний біль, висип, жовтяниця.
